Супутникова система навігації (GNSS — Global Navigation Satellite System) — комплексна електронно-технічна система, що складається з сукупності наземного та космічного обладнання та призначена для позиціонування в просторі (місцезнаходження в географічній системі координат) і в часі, а також визначення параметрів руху (швидкості, напрямку та ін.) для наземних, водних та повітряних об'єктів.
Загальні елементи супутникової системи навігації:
GPS, Система глобального позиціювання (англ. Global Positioning System) — сукупність радіоелектронних засобів, що дозволяє визначати положення та швидкість руху об'єкта на поверхні Землі або в атмосфері. Положення об'єкта обчислюється завдяки використанню розміщеного на ньому GPS-приймача, який приймає та обробляє сигнали супутників космічного сегменту GPS-системи глобального позиціонування.
ГЛОНАСС (Глобальна Навігаційна Супутникова Система) — спочатку радянська, а потім російська радіонавігаційна супутникова система, розроблена на замовлення Міністерства оборони СРСР. Розгортання системи у космосі зроблено за допомогою супутників «Глонасс-К» та «Глонасс-М» (ГЛОНАСС другого покоління).
Потрібно для місцезнаходження 2-3 супутника, а для для прокладання маршруту 10 і більше.
Навігація вимірюється в метрах. Загальна кількість супутників 32.
Інерційна система навігації (ІНС) є однією з основних систем навігації для безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Вона дозволяє БПЛА самостійно визначати своє місцезнаходження, шлях і орієнтацію в просторі без зв'язку з зовнішніми джерелами.
Інерційна система БпАК ЛЕЛЕКА – 100 складається з 5 датчиків та обчислювального блоку.
Складові інерційної системи: