Супутникова система навігації (GNSS — Global Navigation Satellite System) — комплексна електронно-технічна система, що складається з сукупності наземного та космічного обладнання та призначена для позиціонування в просторі (місцезнаходження в географічній системі координат) і в часі, а також визначення параметрів руху (швидкості, напрямку та ін.) для наземних, водних та повітряних об'єктів.

Загальні елементи супутникової системи навігації:

  1. Орбітальна група, що складається з декількох (від 2 до 30) штучних супутників Землі, які випромінюють спеціальні радіосигнали;
  2. Наземна система керування й контролю, що містить блоки вимірювання поточного положення супутників і передачі на них отриманих даних для корегування інформації про їх орбіти;
  3. Приймальне клієнтське обладнання (геодезичні, картографічні або навігаційні GNSS-приймачі), що використовуються для визначення координат;
  4. Опціонально: наземна система радіомаяків, що дозволяє значно підвищити точність визначення координат;
  5. Опціонально: інформаційна радіосистема для передачі користувачам поправок, які також відчутно поліпшують позиціонування.

Супутникові системи навігації, які використовує БпАК ЛЕЛЕКА – 100

Інерційна система БпАК ЛЕЛЕКА – 100

Інерційна система навігації (ІНС) є однією з основних систем навігації для безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Вона дозволяє БПЛА самостійно визначати своє місцезнаходження, шлях і орієнтацію в просторі без зв'язку з зовнішніми джерелами.

Інерційна система БпАК ЛЕЛЕКА – 100 складається з 5 датчиків та обчислювального блоку.

Складові інерційної системи: